Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Людмила Григорівна: "ОНО"… - ВІРШ

logo
Людмила Григорівна: "ОНО"… - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 17
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

"ОНО"…

***

Оно случилось...
	То, чего он ждал и чего боялся всю жизнь, с тех пор, когда начал осознавать себя, своё “ЭГО”, своё «Я».
	Он долго шёл к этому, зная, что ОНО обязательно случится, потому что было проявлением высшей справедливости в мире, где царил хаос и насилие.

	Кто и когда завёл здесь такие правила, установить невозможно, но во все времена, не стихая велись войны. Тайные и явные. На уровне семьи, соседей, поколений, сотрудников, фирм, государств и континентов.  Войны за всё:  за воду и еду, за лучшее место за столом и в жизни, за материальные блага, спутников жизни и союзников, за территории и богатства, за драгоценности и деньги, за приоритеты в бизнесе и даже за духовные настроения и взгляды других на тот или иной способ жизни или выживания.
	Такое существование было осознанным, заложенном в самой сути людей. Ни для кого не было тайной, что в определённый срок жизнь закончится, что неизбежно случится «ОНО». 
НЕЧТО — известное всем и неизвестное никому, поскольку есть окончательным и бесповоротным.


	И вот ОНО настигло его.
Он не ожидал такого поворота событий, просто с самого утра почувствовал сильную боль в груди. Решил выйти на свежий воздух, посидеть на лавочке у подъезда и немного отдышаться.

Лавочка в столь ранний час была пуста, да и вообще сейчас мало кто сидел на ней. Стариков почти не осталось, а молодёжь имела другие способы общения: мобильники, компьютеры, в крайнем случае телевизоры.
	Он сидел на лавочке, боль не проходила. Закрыл глаза и замер, прислушиваясь и привыкая к ней.
	И вдруг боль ушла! 
	Совсем! Он почувствовал необыкновенную лёгкость и свободу, даже ощущение полёта! Хотелось открыть глаза, но сделать это не удавалось. Через время возник необычный свет, возник где-то в глубине сознания, и стал приближаться, пока наконец всё вокруг не озарилось ровным спокойным сиянием.

	Он удивлённо оглянулся. Сидит на той же лавочке, но всё вокруг, хоть и знакомо до мелочей, но выглядит как-то необычно.  
Может быть от этого необычного света?

	И тут он увидел людей. Множество людей. Они приближались к нему, поздравляли с чем-то, улыбались. Он всех их знал, это были родственники и знакомые.
Но как они оказались здесь, рядом с ним? Ведь их уже нет! Они все умерли! Как они могут быть здесь?! Он ничего не понимал. Что-то здесь не то.

	И вдруг понял!
	Он умер!
	Вот «ОНО»! То, чего ждал и чего боялся.
Он умер, но он продолжает существовать! 
	Где? И как? И почему?

(Продолжение следует)

ID:  921586
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 07.08.2021 10:37:29
© дата внесення змiн: 07.08.2021 10:37:29
автор: Людмила Григорівна

Мені подобається 3 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (191)
В тому числі авторами сайту (6) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

геометрія, 09.08.2021 - 17:48
І мені сподобалось, продовжую читати далі... 12 12 16 16 cup ko ros
 
Людмила Григорівна відповів на коментар геометрія, 10.08.2021 - 07:54
Рада Вам. Життя... Що це? І що потім?
Я пишу про те, що відчуваю і ЗНАЮ з дитинства.
32 31 32 give_rose
 
Галина Лябук, 08.08.2021 - 09:58
Дуже цікавий, загадковий початок твору. Чекаю на продовження. 12 12 16 give_rose
 
Людмила Григорівна відповів на коментар Галина Лябук, 08.08.2021 - 12:14
Дякую за надихаючий коментар. 16 12
Зараз надрукувала другий розділ.
32 31 32 friends give_rose
 
Катерина Собова, 07.08.2021 - 10:43
12 12 12 Продовжуйте, дуже цікаво!
 
Людмила Григорівна відповів на коментар Катерина Собова, 08.08.2021 - 12:13
Дякую. Як колись, в піонерському минулому рапортую:
-Завжди напоготові! Сьогодні надрукувала продовження.
12 12 16 friends 16 give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Батьківна: - Свіжий
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: