Моя бідна любов - за гратами -
Мені за нею дивитися.
Я лякаю її стратами -
Вона - просто хоче напитися.
Заганяю цвяхи - в її труну,
Чиню смертний гріх - не каюся -
Сподівається, що повернусь, -
Я йду геть - і не озираюся.
Буде смішно - вбиватись-плакати,
Гризе думка - іржу на гратах -
Відміню всі її запити! -
Мовчить-дивиться, мов носферату.
Писатиму вІрші - тужитиму -
Заб'ю - до першого холоду!
Бо з нас двох - тільки я житиму,
Вона - "спить"... від спраги і голоду.