***
Розчинюся
Морською водою,
Як вітрило
Зламає моє
І... порину
У Всесвіт
Мірилом --
Між Галактик,
Що тихо пливе
Тим Чумацьким
Незвичним
Та дивним,
Як соленим --
Сльозою
Віднов..,
Тілом новим,
У Засвіт -- шаленим,
Згадки людкості
Волі -- сокол,
Що на земленьку
Зверху кидає
Погляд шляху,
У часі..,
Бо я живий
І...
Над водою
Морською
Тихо сіяє в запасі,
У Галактиках --
Погляд мій
Знову і... знов..,
Де тебе я знайду
В новім часі --
Свою, кохання любов...
-------------------------------------------
23.08.2021; Paris (A / a)
=======================
(!!!)
"В давніх повір'ях є притча про те, що помирає людинa і
тоді падає з неба зірка, або народжується нова, як завжди --
від справ людини на землі..."
-----------------
(Автор -- "Слідами слов'янських Богів, що воскресають
оновленням душі...")
=======================
