Що ти знаєш про мене насправді?
Може чув, прочитав, дізнався?
Чи бував ти хоч раз безпорадним
Як до безуму закохався?!
Все ще мариш мене як німфу?
Як у Блейка - "I Saw a Chapel"?
Все, ще любиш прекрасну діву
І бажаєш її повчати?
Це ж неправда. Ти любиш музу —
Безнадійну, безглузду, кволу,
Щоб писати вірші про мужність,
Про любов, і велике слово.
Так, велике. Але для мене —
Тільки слово; слова по суті
Чемно-хтиві, п'янкі, приємні
Та мінливі, пусті й безпутні.
То чи знаєш мене насправді?
Храм, що любить твої коліна?!
Я причастя, я кров виноградна,
Я любов, ти ж - отрута зміїна.
10.08.2021
