Він України-неньки вірний син.
Вдихнувши особливі її чари,
Зростав серед казкової краси,
Поки не захопили яничари.
Він знав, що його смерть не заляка,
Бо з діда-прадіда в нім дух непереможний,
Живе в нім ген сміливця-козака,
Що обзивається в часи біди тривожні.
Для нього Україна – та земля,
Що зберегла коріння його роду.
Він пив цілющі трунки звідтіля
І став захисником свого народу.
Землі він Української синок,
Тому й давно їй в вірності поклявся,
Зробивши свій земний останній крок,
Упав, хоч до останнього змагався.
Ні, він не чийсь, а України син,
І кров у його венах особлива.
Він колос, що зерном заколосивсь
І впав, аби вона була щаслива.
29.12.2021.
Ганна Верес (Демиденко).
