Огорни в полон своїх думок
І торкайся рук так обережно,
Як дитина робить перший крок -
Так несміло, ніжно та бентежно.
Кидай погляд рідний з-під повік
І дивись на мене цілу вічність.
У очах твоїх - бурхливість рік
І найвищих гір струнка величність.
Огорнусь в полон твого тепла,
Що так палко гріє душу й тіло.
Ти і я - немовби два крила,
Ти і я - небесні два світила.
Пригорни, а Всесвіт хай чекає,
Поки ми карбуємо цю мить.
Поки серце в грудях так палає,
Й погляд твій нестерпно так п'янить.
