Чи то не проклята земля,
Коли повінчана із горем,
Що проросло зі стін Кремля
І розлилось великим морем?
Хіба Москва – не дикий край,
Де радо голови рубали?
Може, тому й Господь кара,
Що люди цьому потакали?
Аби впокорити народ,
На палі гострі там саджали,
У моді був і ешафот.
Скількох повішено безжально!
Не знав світ деспота лютіш,
Аніж Іван Четвертий – Грозний.
Петро, здається, ще крутіш –
Гроза для бідних і заможних.
Сумне історії лице,
Котре століттями тривало,
І мова йде саме про це,
Як люд таки замордували.
Чи місія така в Кремля –
Народ свій мучити-карати,
А той царів своїх прокляв,
Хоча і потрапляв за грати.
Репресій теж не обминув –
З ГУЛАГів чувся його стогін,
Укотре вкинутий в війну,
Та чи проснувся він від того?
Немало пройдено доріг.
Змінились час і покоління,
Та Кремль традиції зберіг,
То ж вимагає поклоніння.
Народе, розправляй коліна!
21.05.2022.
Ганна Верес (Демиденко).
Господи, дай їм розуму і каяття, дай серця людські
і мудрості покаятись за все зло що вони творили
на землі в усі часи і більше не грішить.
Спасибі Ганнусю за вірш. Щастя Вам, а всім нам миру.
Гарний вірш, Ганно. Дуже влучно ви про царів висловились - і до інших народів зухвало й ганебно вони поводились і над своїм постійно знущались, а потім ще й Катерина Друга, Микола Перший і так далі. Це ще колись український поет Леонід Кисельов - ну, він і і російською, і українською писав, так він у своєму вірші "Царі" їм точну характеристику дав - ось, погляньте, серед іншого і вірш "Царі": http://www.vilavi.ru/raz/kis/kis1.shtml
