Молилось сонце на Великдень,
Не гралося у писанки.
Тремтіли дзвони Великодні,
Пеклися мрії і думки…
- Ой, мій синочку, як ти, як ти?
Лиш рідні очі – втома й кров.
- А в хаті світло, сни пророчі
І вишита в руках любов.
- Моя ти доню, Божа ласко,
Не полишаю молитов!
Як куштувать без тебе паску,
Чи є у Бога той закон?
- Коханий, личко посіріло,
Нема спочинку у бою…
- Я тут: умию, обігрію,
Водиці свіжої наллю.
- Спочинь із миром, любий брате…
- Дівчино, квітни у раю!
- А немовлята, немовлята!...
Усі ви – Янголи в строю.
Лунали дзвони:так боліло…
- «Христос воскрес!» - такий звичай.
Ясніли крашанки і паски,
Народ Великдень зустрічав.
