О доле українська, вишивалась
Ти кольорами чорними війни,
Але сильнішою із кожним днем ставала,
Страждаючи водночас без вини.
Ішла, не зупиняючись, долала
Шляхи криваві історичних віх,
Десь падала, а десь перемагала,
Чи каялась, відмолюючи гріх.
Ти йшла до себе, до свого вкраїнства,
Із вірою, що прийде світлий день.
Свободи дух був найвірнішим військом.
Той шлях до волі вів тебе й веде.
Залитий він і кров’ю. і сльозами –
Історія не зна легких доріг.
Не раз із рук ця воля вислизала,
Та, мабуть, сам Господь її вберіг.
Ще перемогу рано святкувати,
Ще є в народі слимаки й кроти,
Що поглядають в бік злодійкувато,
Та знаєш ти і хто твої «брати».
17.02.2022.
Ганна Верес Демиденко.
