Дописано до слів Джека Лондона.
Кожен надходить як вміє більшого не дано
хтось вирішає без остраху до хмар летіти
а інший намагається намацати скоріше дно
адже у любий справі треба лише захотіти...
Кожен надходить як вміє більшого не дано
хтось сонечку завжди у небі яскравому радіє
а інший полюбляє звісно вже як у ночі темно
адже кожен що хоче їсти то на землі і сіє...
Кожен надходить як вміє більшого не дано
хтось хоче бачити біля себе все тільки гарне
а інший навпаки звик що біля нього є лайно
адже кожен досягає від життя що він прагне...