Мені так не вистачає тебе,
вранці вночі і навіть днем.
Я забув теплоту твоїх рук ,
і первинну мягкоту твоїх губ.
Я сумую постійно тепер,
бо війна віддалила тебе.
І в житті моїх наче ти є ,
та нема , та немає тебе тут ніде.
Ти постійно збиралась кудись,
в магазин чи посправам в село.
Я дивився на тебе завжди ,
пощастило мені - повезло.
Така ніжна красива моя,
ти вода для вогню і для мене одна.
Відчуття що знайомі з тобою давно,
чи в минулому то все було ?
Я чекаю тебе наче сонця трава ,
я без тебе ніяк і не хочу зовсім .
Мені б поруч з тобою на довгі літа,
або просто з тобою на тисячу зим.
