Заплаче перший дощ осінній, завередує за вікном. Проситись буде хоч у сіни, які ще дихають теплом, в яких ще спогади серпневі мов привиди старі живуть… Як розтлумачити дощеві, йому немає місця тут. 03.09.22р.
ID: 958473 ТИП: ПоезіяСТИЛЬОВІ ЖАНРИ: ЛіричнийВИД ТВОРУ: ВіршТЕМАТИКА: Філософська лірика дата надходження: 03.09.2022 04:37:01 © дата внесення змiн: 03.09.2022 04:37:01 автор: Микола Соболь
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie