Листопад вже скінчився
грудень наступає,
кожен щирий українець
все ж надію має.
Що війні прийде вже край
і ми переможем,
навіть в люті холоди
захищатись можем.
Наших воїнів безстрашних
не страшать морози
а от орки, що з Сибіру,
починуть у бозі.
Замерзають ті вояки,
що зібрав Пригожин,
бо український нарід -
він не переможний.
Захищаєм рідну землю
в спеку, в люту стужу
бо хоробрі наші хлопці
Батьківщині служать.
Відвоюєм в окупанта
усі наші землі,
відбудуємо міста,
села й хуторочки
бо відважно Україну
боронять сини й дочки.
Ми відважні українці
встоїм, будем жити,
засівати лани щедрі,
щоб світ годувати
і щасливу собі долю
й дітям здобувати.
І Європа схоче нас
до себе в родину
й буде жити у віках
рідна Україна!
