Тримайся, сину, соколе-солдате,
Воєнна нас кружає заметіль.
На рубежах, де смертно б'ють гармати,
Серед зими, серед кривавих піль
У земляних задимлених окопах,
На зламі поруйнованих епох
Ти землю цю рятуєш крок за кроком,
Бо й сам зробив отут найперший крок.
Тут рідне все: від неба - до билинки,
Усе твої зростили мозолі...
Тримайся, сину, мати ждуть і жінка,
Чекають діти, лиш живи, живи...
У це страшне воєнне лихоліття -
Рятуєш світ. Хай помага Господь
Вам, воїни кривавого століття -
І буде син, і мати, і народ.
