Взір знову лише в теє поле
У те прекрасне жовте море
Де всі пройшли, пробігли літа
Де я відчув прекрасність світа
В сади красиві ніби з раю
Що я едемом називаю
Бо все милуюсь ніжним цвітом
Тим неймовірним вишні квітом
Ліси, що дихають зі мною
Я їх несу завжди з собою
Вони дарують життя й сили
Усе, що в душі ми просили
До ріки тої біля школи
У тих краях пропали гори
Де все чекає мене ненька
Моя краса життя – Лютенька
До тих людей, що говорили
І йти в житті мене учили
До тих гаїв у ті діброви
У ті святі землі покрови
Закінчую я знову огляд
І залишаю ніжний погляд
У тім прекраснім моїм краю
Бо я його один кохаю
20.10.2003 (Яресько Я.М).
