У кожного із нас свої кордони,
Для вчинків, для розмов, або думок.
Є люди, що плювали на закони,
Завжди сухі виходять на пісок.
Де та межа, щоб далі не ступити?
І як дізнатись, що то буде край?
Коли кордони є, то важко жити,
Про те мовчи, про це не розмовляй.
Так не роби! Бо в раз тебе засудять,
А зробиш так, не будуть теж мовчати.
Навіть удома, де тебе всі люблять,
Є місце, куди краще не ступати.
Лишаються думки, де простір вільний,
Там осуду нема, немає меж.
Уяву перервав дзвінок мобільний…
Навіть в думках, далеко не втечеш!
11.04.2023р. Олександр Степан.
