Стало
Букет це так жахливо.
Невже таке можливо?
Життя за життя.
А де ж почуття?
The scarlet flower.
Didn't you read it?
Невже не читали?
Ви також кохали?
Серце під ніж своє ви поклали?
Ви ж квіти вбивали.
Цей похоронний вінок ви ж дарували.
Усмішку, радість на смерть обміняли.
Ви вбивали, життя відбирали.
The scarlet flower.
Didn't you read it?
Роками ж ждуть,
А мить цвітуть.
Ломаєм бузок,
Під ніж цю красу.
Ми ненаситність годуєм свою.
І все це жах,
Даруєм прах.
А були всі живі,
Купались в росі.
Краски, мольберт,
Холст та кохання.
Важко, ой важко,
Зробити це зрання.
Писати, писати
Дійства картини
Та зупиняти вічності днини
Чи просто зробити чудесні світлини.
Якщо руки криві чи ви ледарі
Пару рим ви складіть
І їм посвятіть
Чи у поетів їх ви купіть.
Навіщо платити,
Поети самі пишуть і пишуть,
Якби й не хотіти, вони будуть,
Будуть все це робити.
Вічність охота їм зупинити.
Було
Пригорни мене ніжно, серденько ,
Зворушливо щось прошепчи,
В обіймах маленькій, не дуже скромненько
Мов кішці мені муркочи .
Щоранку, любий, на зорі,
Біжи за мною край степів,
Букет тримай ти у руці,
Люби мене серед снопів.
Мій погляд втішається квіткою,
Це найдорожчий момент.
Серце сіяє усмішкою,
Це є кохання сегмент.
Дякую , Маріє, приємно, поки ви писалий цей милий коментар мене підхопила інша хвиля і вірш змінив і назву і отримав продовження, нажаль як і у житті і цвіт прекрасний і котенята і цуценята, а потім бац і інший мотив.
