І в золоті зійшла ти із небес,
Поетами оспівана в легендах.
Ти сяєш в самих темних закутках,
Як промінь світла в нічних лабіринтах.
За руку ти ведеш поміж сумлінь тенет,
І не даєш звернути з праведного шляху.
Піднімеш ти мене з колін в важкий момент,
Твоє тепло не дасть вогню у грудях згаснуть.
Ти та, що поведе увись,
Щоразу із тобою понад хмарами літаю.
Все саме світле завжди є в тобі,
Ім’я тобі моя богине — Мрія.
