Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Zorg: А капелла - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Прозектор, 07.09.2023 - 17:23
Скажіть-но, будь ласка, а де це такі ліси, що там сови сідають поетам на плечі?
Якщо серйозно, то дуже хороший твір, не знаю чому, але викликав у мене щиру посмішку через таке забарвлення. І сов я люблю. Тож:
Багрянню обдало на прузі села, Немов із горна вилляли кумач, І сови затягнули а капела, Наладившись ватагою на плач. Послухати побідне я охочий, Коли втонуло сонце у лісах. Буває, сови серце залоскочуть І я аж мчу настрічу голосам. Люблю, коли солістка вирлоока Сідає на поетове плече: Вважаю це іскриною звисо́ка, Пролитою небесним кумачем. Хай сови сідають на плечі частіше, приносячи з собою натхнення
Даже, если бы произведение не понравилось, то для автора это шанс обдумать свое решение. Не могут все стихи нравится и я отдаю себе отчёт в этом. За перевод очередное огромное спасибо. Ловко же и быстро вы перезагрузили язык по умолчанию.
|
|
|