Чи знаєш, як болить тремка душа,
Бо на стежках розкидане каміння?
Холодний вечір в хату поспіша,
Сховав за обрій сонячне проміння.
Мороз вікна зіниці закував.
Заледенілий морок на сторожі.
А сніг все падав й сріблом гаптував
Зимову ніч... Враз перехожим
Опинишся в дозрілому житті.
І знову десь шукатимеш розраду...
А сніг усе летів, летів, летів...
Зима гряде. Жаль, літо вже позаду.
Завжди радію візиту 
