* * *
Ось хвиля підійшла душі
І ласка доторкнулась,
Хороші днинки обійнять,
Страшного менше гулу;
Хоч ненадовго все забуть
І сонцю посміхнуться,
Цей ненаситний побут скрізь,
Дерева вітром гнуться…
Під хуртовини шум й дум рій,
Враз дежавю з'явилось –
Якийсь йому належим час,
Життя не раз приснилось...
Подій закручена спіраль –
По ній ми, як по сходах,
Чи спека тут, або Містраль,
Чи будь яка негода…
Зсвітився вечір за вікном,
День став таким коротким,
Життя-кіно, чи миті сном
І в розсип – давні... фотки…
Що? Хвиля підійшла душі…
В'ячеслав Шикалович
04.12.2023 р.
