Мешканці душі – це почуття,
Що живуть у ній впродовж життя
І керують нами кожну мить,
Спонукають нас усіх робить,
Щоби жити так, як ми того
Прагнемо, впродовж життя всього.
Прагнення, бажання, мрії в нас
Виникають в певнім місці, час
Також завдяки всім почуттям.
Ми завдячуємо їм своїм життям,
Бо без них його б і не було
В нас, людей. Вони – це джерело
Те, яке його ж усяку мить
Живить, щоб могли усі ми жить
В світі цім безкраїм і жили,
І як слід робили, щоб були
Ми щасливими життя усе.
Лиш робота щастя принесе
І його вона всім нам надасть,
Вигнавши навік лиху напасть
Повністю у темне небуття,
Щоб у нас лиш світлі почуття
У душі, мов квіти ті, цвіли,
Щоби їх усі ми в ній несли
Протягом життя на світі цім
Й ними щедро всюди та усім
Так ділились, щоб із нами теж
Всі були щасливими без меж,
Несучи пресвітлі почуття
Упродовж всього свого життя.
Євген Ковальчук, 24. 01. 2021