Вірю я у те,
Що, мов золоте
Сонце, гріти нас
Буде повсякчас
Мир. Я певен в цім.
Так, немов у дім,
Ввійде він в наш край.
А війні цій край
Буде в тую ж мить.
Час її збіжить
Так, немов вода.
Скінчиться біда
Ця, що досі в нас.
Прийде мирний час.
Будемо ми в нім
В ріднім, дорогім
І однім краю
Жить, мов у раю,
Неповторну мить
Кожну. Вкрай щемить
Серце, бо війна
Йде. Як, мов весна,
Прийде мир, радіть,
Ніде правди діть,
Буде серце вкрай,
Як і весь наш край,
Рідная земля –
І степи, й поля,
І ліси, й сади…
І уже завжди.
Євген Ковальчук, 03. 02. 2023
