Ти - мрія, казка, райдуга з небес.
Душа твоя вогонь і лід єднає.
То мовчазна, то голос твій бринить,
Як пісня солов'я, що над землею тане.
Ти - ідол, ти - богиня, ти - кумір,
Ти та, кого в сонетах прославляли
Ронсар, Петрарка, Данте і Шекспір
І пред тобою голови схиляли.
Ти - таємниця, загадка, сезам,
Що не відкриється нікому і ніколи.
Ти та, для кого рубаї писав Хаям,
В очах твоїх сльоза і усмішка мадонни.
Але ким не була б, яку ти не наділа б маску,
Хто покохав тебе, той вмить потрапить в казку.
Tera
Ты - женщина. Ты - чудо из чудес.
Ты можеш погубить и возродить из пепла.
Одним лиш взглядом сердце оживить...
О только б красота твоя не меркла.
Ты - идол. Ты - мечта. Ты - радуга с небес,
Пугаешь и манишь в неведомые дали.
И Данте, и Ронсар, Петрарка и Шекспир -
Ведь именно тебе сонеты посвящали.
Прозрачна, как роса, и, словно ночь, темна;
Твоя душа огонь и лёд соединяет,
То молчалива ты, задумчива, горда,
То голос, как свирель, поёт, не умолкает.
Но кто б ты не была, какую б не надела маску,
Кто полюбил тебя, тот попадает в сказку.
Tera
ID:
12288
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 09.03.2006 09:34:29
© дата внесення змiн: 09.03.2006 09:34:29
автор: Tera
Вкажіть причину вашої скарги
|
