Чому життя таке несправедливе
До маленького і чутливого дитя,
Що приречене скитатись у
Безжалісному світі щодня.
Воно ж не зна звідкіля
І чи має взагалі майбуття,
Воно ніяк не зрозуміє,
Чому одне, таке беззахисне й мале,
Чому сидить серед таких же, як і він,
Чому покинутий, за що й навіщо,
Що ж такого він зробив,
Що такої долі заслужив.
Чому у сіті є любов,
Вона ж чомусь проходить мимо,
Чому у світі є надія,
Вона ж нікому не потрібна,
Чому у світі є слово «мама»,
Воно ж не вимовить його,
І нічого й ніхто не зігріє
Покинутого й одного.
Чому?, чому?, чому?,
Стільки слів «чому?».
Чому життя таке несправедливе,
Де воно, коли так тобі потрібне,
Коли сидиш ти сам серед чужих,
Коли немає всіх своїх,
Коли ти сам однісінький у світі,
Коли запитуєш себе -
Ну, що ж такого я зробив?
Не встиг сказати ані слова,
А тут вже й без слів
У чомусь винний я –
Не можу зрозуміти до кінця.
Що, не заслуговую на щасливе життя?
Та розумію, ця помилка не у мені,
У всьому винний тільки ти.
Ну що ж, згадаєш ще той день,
Коли відмовився від мене,
Коли ти кинув у глухий тунель,
Таке беззахисне дитя, як я
Коли вчинив безжалісний ти вчинок,
Чи буде в тебе після цього каяття.
Ти ще пробачення просити будеш
За свою помилку дурну.
А я тобі ще докажу,
Що буду мати я дітей,
Що не віддам я їх ніколи,
Що буду гріти їх я у любові,
Що завжди будуть вони зі мною,
Що буду тоді щасливий й я,
Адже у мене буде велика сім’я.
А ти, тиран, тоді зрозумієш,
що щось цінне втратив у житті.
Тоді ти будеш жити на самоті –
Нікому в цілим світі не потрібний,
А може вже й мені.
Чи сподобається це тобі?
Проте я не тиран, як ти,
Я не зможу так просто піти,
Як це колись зробив ти.
Подивимось, що буде далі
У нашому житті.
А час покаже, хто я і хто ти.
ID:
152045
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 26.10.2009 19:32:21
© дата внесення змiн: 26.10.2009 19:32:21
автор: Candleshine
Вкажіть причину вашої скарги
|
спасибо!!!!
