І знову сильна, вільна пливе до мене хвиля.
Вдаряє ніжно й тихо, що й не вдаряє мов.
А он і другу бачу, до неї мабуть миля.
але я бачу й знаю, що ця обійде знов.
Не холодно, не боляче, а радісно і тепло
Так на душі моїй, коли у морі я.
Коли на суші я то так мені нестерпно
Чекати літа й моря, бо втіха це моя.
Русалочкою стати я хочу ще з дитинства.
Пізнати світ води, торкнутись глибини.
Тікати в світ морів, тікати від безчинства.
Побачити нове щось, коралові світи.
І жити так як хочу – щасливо й безтурботно.
Не думати, що буде в наступний тиждень, рік..
Кататись на дельфінах мені зараз охотно.
Прожити під водою щасливо увесь вік.
Співати для піратів чаруючі пісні.
А оком підморгнувши влюбити назавжди.
І хоч пірати сильні, на дух же не міцні.
Своїм чарівним співом чаруєм будь-коли.
Отак же їм живеться, русалкам молодим.
Завжди веселі, щирі, підводні королеви.
Я хочу жити вільно, життям їхнім, таким.
І мати лиш культурні, захопливі манери.
Та світ у нас такий, без магії, без чар.
Що мріти то можна, а жити в мріях ні.
Тож мрійте, люди добрі, вигадуйте примар.
А я буду співати чаруючі пісні.
ID:
170124
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 05.02.2010 22:04:55
© дата внесення змiн: 05.02.2010 22:04:55
автор: Olko
Вкажіть причину вашої скарги
|
