Вже не печалюсь не жалію стерплю
Свою долю не обїдеш на кривій
Ми по житті своєму йшли по терню
І в відносини вривався суховій
Чому думки ви завжди у розлуці
Налітаєте із різних ви боків
Серце тріпоче в болоті й пилюці
Не взяли ми досвіду зі всіх років
А хотілося щоб вітри весною
Лагідно ласкали бархату крилом
Собі клявся що себе перекрою
Налетів нас той ревнивий бурелом
Нас у розлуку він почав вкидати
І троюдить душу пліток помелом
Ось ось порушить все хочу кричати
Не дістатись неба зраненим крилом
