Відкриті шляхи -
Розпростерті всі крила!
Розпанахані в́Есни рвуть лляні сорочкИ на собІ,
З рукавів випускають лелек.
"За що так колись полюбила?.."
Тріскає лід, скресає з води,
Омиває весняно-тільки-жіночу суть.
"З тобою/без тебе. - Безліч в житті небезпек!"
"Бери мене, Ладо, за руку - веди!"
В божевільні сни вриваються
Саме ці, заклопотані весни,
Розтікаються в тіло ручаями,
Вибухують в свідомість Світлом!
"Де ти мій, єдино-небесний?"
"Дай мені, Боже, воскрести!"
Перешкоди у вигляді стереотипів,
Греблі рвуть потоки моєї уяви.
Коні мОї б"ють об землю копитом -
З Нави несУчи Образи в Яву.
"Скинула руки до Сонця! Чекаю на твою появу..."