Старенька яблунька і
столик на подвір’ю...
А думка – в неба на краю...
Це все – весна, в яку ще вірю...
Це все весна, яку люблю...
По вінця свіжості в бокалах,
Із вітром п’ю на брудершафт,
На дно впаде лукаве “мало!”.
Налий-но, друже, ще стократ!
Напій присмачує неждано
Весна краплинами дощу.
Я, грішна, думала – зів’яну...
А тут - напою досхочу...
Вже й тиха ніч навдивовижу
Колише квітам світлі сни...
А я ще трохи тут посиджу,
В компанії
Любові і Весни.
2010
p.s. Подарунок для Тані Агапе
на 30-річчя -
побажання тільки такої компанії :)))
"Вже й тиха ніч навдивовижу
Колише квітам світлі сни...
А я ще трохи тут посиджу,
В компанії
Любові і Весни." -О,Боже,яка поезія!!! - так можуть писати лише українські дівчата,найкращі!!! Дух захопило і не відпустило! хай збудеться "ТАКЕ" для Тані Агапе!
olesyav відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ой, Ранку! Ваші відгуки мені просто запаморочують голову. Постараюся її геть не втратити