Приходить час і застаріла мода
Цікавість нашу вже не може зупинить.
Вже Леніна томи, як рідкість,
Ще не відкривані пішли з полиць.
Нас мудрагелики і дурисвіти
Знов дурять таємничим і страшним.
Ефір напружено пульсує,
Окультний світ наш розум полонить.
На всі смаки невігласів забитих
За гріш, за ламаний п’ятак .
На перехрестках, переходах і вокзалах
Нам цей непотреб збути норовлять.
Їм Нострадамус все відкрив…
Нема для них ніде нового.
Так простаки, відкривши рот
Геть відвернулися від Бога.
Хоч кожен має Біблію свою,
Як талісман, як справу звичну…
Хто дослідити захотів?...
Відповідально і критично
Написано в самім кінці,
Для всіх лукавих осторога,
Що Документ незмінний цей,
Інакше справу маєш з Богом.
Хто нам до нині пояснив,
Яка чекає нас Дорога…
Нам вічність Бог у розум дав.
Щоб вічно жити, йдім до Нього!.
Івана 17:3 ; Римлян 6: 23; Об’явлення 22:18,19
