Яка краса в словах не доказаних І тайні, не усім нам зрозумілій. Як спалахи в нічному небі, Така ж краса у снах рожевих. І ніжний шелест вітру між дерев, В повітрі відчувати запах м*яти. Як той останній поцілунок, Недоказану красу запам*ятати.
ID: 252265 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 07.04.2011 17:29:37 © дата внесення змiн: 07.04.2011 17:42:06 автор: Вразлива
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie