Коли хтось про тебе спить ,перегортаючи із кінця на початок,
наче шляхи додому,
а вірніше китів попід цими шляхами,
тоді червоніють вуха,
саме з них колір і починає тебе вивчати.
Обростаєш ним,ніби Карпати ,поступово обростаючі пастухами.
І колір так
дійшовши своєї мети,
себто хтось там прокинувся ,зібравши докупи думки і урожай,
без шуму ,без болю відходить у кращі світи,
не лишаючи по собі рівно нічого -
не по-людськи ,але все одно вражає.
Мається на увазі ,що внутрішня сторона навіть і у ножа є.
(Продолжить)
І коли хтось про тебе спить,
наприклад у далекому приймальному покої,
то якщо все нормально,
ти прокидаєшся у цей час від важкого холодного поту,
і червоні краплі його дорівнюють кількості кабінетів , шприців, набоїв.
А якщо не нормально,
то прокидаєшся і
просто
ідеш
на
роботу.
