Не плач, Вкраїно, а смійся краще
На зло й ненависть своїх катів!
Не плач, рибчино! Той плач нінащо,
Летить хай полем за сто світів!
Тужіння й скарги сховай, Вкраїно!
Хай ворог бачить твій пишний цвіт,
Твоє пан-жито й твою калину,
Щоб він від люті змарнів і зблід!
Облиш страждання – співай, Вкраїно!
І хай лунає твій жвавий спів,
Щоб чутно було за полонину,
Що біль нестерпний нас не зломив!
Радій, Вкраїно, кохана мати!
Стоять за землю твої сини,
Які спроможні життя віддати,
Аби не збули тебе краси!
Здійміть же прапор під небо біле,
Блакитно-жовтеє знамено!
Вкраїна-мати на сильних крилах
Несе і сіє своє зерно!
Отож воно вже зросте на волі,
В промінні сонця і в буйстві трав,
Як світоч наш, без талану й долі
Тарас Шевченко колись зростав!
І гряне грім по усій країні,
І змінить вітер свій напрям вмить!
Душа народу неопалима
Вогнем вовіки віків горить!
І знищить вогнище те шалене
Усю ту скверну, що знав народ!
Зазеленіють в країні клени
І зашумить знов старий Дніпро!
Моя державо, не плач, сердешна,
Хоча у тебе і хресна путь.
Дивись в майбутнє! Живи прийдешнім!
Зростай, як діти твої ростуть!
