БОЇМОСЯ ГРОЗИ
Притулися до мене міцніше –
І байдуже хто ти,
Бо ти, як і я боїшся
Цієї грози.
Нехай вітер розтрачує сили
І блискавиці дуріють досхочу -
Ти бачиш десятії сни,
А я подихом тебе лоскочу.
Навіть, якщо протікатиме стеля,
І ми замерзнемо, як руді мишенята –
Я тобі розкажу про сонячну пустелю.
А ти про свої будні і свята.
Вщухне. І розійдемось, як найскоріше
Кожен з нас хто куди,
Та поки тулися до мене міцніше,
Бо ми боїмося цієї грози.
/ Курашівці 8 – 9 – липня 2002 /
