Критика, любов і печалі,
Поволі від мене відійшли,
Думки летять в далекі далі,
Псевдо-зміни кривду почали.
Незмінна є вісь політична,
На всій «розвиненій» землі
В той час, коли мить вже критична,
Ховається рівність у імлІ.
Могутній здобуток мільярдів,
Пропадає в сірій метушні,
Огидні звуки попсо-бардів,
Виконують арію блешні.
Знання присутнє, та не повне,
Плями білі його вкривають.
А варварство суспільства мовне,
Еволюцією називають.
Життя тоді коли є гроші,
Така доктрина навкруги,
І починання всі хороші,
Заборонили вороги.
Фортеця Я – то слова,
Які в душі лунають.
Тактик – своя голова,
Та не там всі шукають.
