Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віталій Назарук: Матусине прохання - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую! Пишу із життя...
Ярина Яра, 21.10.2011 - 00:08
Ви справжній митець, кожним словом підкреслюєте сутність сьогодення...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, моя дорога пропажо!!!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Я сам писав і плакав...
Анатолійович, 16.10.2011 - 22:58
Сильно, страшно, болюче.То вже не син, якщо до нього мама мусить звертатися з такими проханнями... Справжні діти забирають батьків у свою хату і доглядають їх... Радченко, 16.10.2011 - 20:39
Страшно і боляче, що залишаються батьки по хатках одні-єдині. Ось тобі і не знаєш, чи подадуть дітки останню чашку води? Життя - жорстока штука. Без сліз читати не можна. Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Зараз і діти вже не ті...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Тяжко, брате, коли таке бачиш...
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ні! Діти мають за батьків відповідати...
АнГеЛіНа, 16.10.2011 - 14:21
"Я знаю, тобі тепер вже не до мене,Та в мене в житті ти зостався один." Прикро, що так часто буває... Чутливий вірш... Але одне зауваження: "МатусИне прохання"... Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, моя хороша! Вже у голові стеклоріз...
|
|
|