На гойдалці сидів чоловік,
він дивився на опале листя,
яке кольоровим мертвим голубом
землю вкривало,
й вважав цю осінь своєю.
І заповнюючи анкети,
у місті проживання писав Жовтень.
Ти жила недалеко -
за кілька кілометрів на південь,
і ніколи не могла з ним зустрітись,
так як всі потяги їдуть лише до твого міста,
й привозять на рейках кольоровий лист із жовтня,
зникаючи на пероні.
Всі чоловіки тут були не схожими на нього -
не пиячили повітрям,
не мали фарб,
і були такі сірі,
що подорожні бачили в них каміння.
На гойдалці сидів чоловік,
із листям замість нігтів,
із листям замість очей,
зігнувшись гіллям.
І він не бачив нічого,
окрім кровоносних жил,
й мапи доріг на південь.
Від того він не зміг би ні застрелити тебе,
ні покохати,
бо лежав кольоровим мертвим голубом
на дерев'яному сидінні.
