«Чи далеко до смерті?» – люд у Бога питає.
Та не каже великий, бо і сам те не знає.
«Чи живемо по смерті?» – відблиск віри й надії.
«Не живете ви після, все це лиш ваші мрії».
«Боляче помирати?» - «А хіба я те знаю?
Довго я не вмирав і тепер не вмираю».
«Нащо ж душу готуємо? Нащо віримо в рай?»
«Ти – людина, ти мислиш, думаєш. Вибирай!»
«Ти ж сказав нам науку – після смерті щось є!»
«Ні, людино, мовчав я. Вигадка – це твоє».
«Як же далі нам жити? В що нам вірить тепер?»
«Вір у себе, людино, поки дух твій не вмер!»
«Важливіший дух тіла? Після смерті – у землю?»
«Дух і тіло – єдині! В темну, вогку, прадавню».
«Значить тіло згниє? Значить душу розвіє?..»
«Тіло стане німим і душа оніміє…»
«А навіщо ж душа? Щоб всі звірства терпіти?»
«В звіра краща вона. А твоя, щоб боліти».
«Так навіщо ж оце? Нащо біди нам коїш?»
«Я?! Отямся, людино! Ти сама все псуєш».
«А чи справді ти Бог? Чи на небі існуєш?»
«Я існую в тобі, поки жити плануєш».
«Як прожити без горя? Як прожити без бід?»
«Пам’ятати минуле і продовжувать рід»
«А чи вірити в тебе? Чи молитися треба?»
«Вірити можна в будь-що, якщо є в цім потреба.
Віра бути повинна, можна знати напевно,
Та не треба вклонятись й плазувати даремно».
«Ти – не раб, ти – людина! Ти – розумне створіння!
Віра завжди була, в будь-які покоління.
Кожен знає своє, хтось із цього п’є користь.
Не сплітай справжню віру і насаджену дурість!»
«Не роби зла ніколи, шануй старших і менших.
Все це є у книжках: в Торі, в Біблії, в інших.
Та ж писали їх люди, тож і ти так спроможний.
Жаль, що це розуміє геть далеко не кожний».
«Ти не з Богом говориш, ти говориш з собою.
Не творив Бог машини, фарби, одяг та зброю.
Все це ти, о людино! Все це душі людські
Написали ті книги – релігійні і світські».
«Був би Богом я враз! Та невже б я дозволив
Війни, чвари, розпусту, крові темний полив?!»
«Був би Богом ти враз! Та невже б ти не бачив
Як за віру й ідею нас тавром хтось позначив?!»
«Хтось промовить – Диявол ввів людей у оману.
Та ж всередині вас він oкривавлює рану.
Хтось лихий, хтось поганий, хтось хороший і чесний.
Душа - Бог чи Диявол. А ваш дух безтілесний».
«Тож ти – ми? І він також? І немає нікого?
Як же жити без вищого, як же жити без Бога?
І боги, і чорти в наших душах заперті.
Тепер знаєм… Та, все ж: чи далеко до смерті?»
ID:
320344
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 09.03.2012 11:53:43
© дата внесення змiн: 09.03.2012 11:53:43
автор: Talion
Вкажіть причину вашої скарги
|
