О, сенс життя! Про тебе скільки писано...
На скелі й на папірусі, пергаменті, папері,
а зараз - в цифрі... Хоча, зморшками на лисину,
насправді пишеш ти свої химері...
Який же ти? Філософів донестяму
посхиблювалось, тебе виглядавши.
Сплетіння діль ставали перехрестями,
святвіру на релігії віддавши.
Лоби і п`яти били, чимчикуючи,
життям, аби затим упасти навзнак.
То мирячись, то смертно ворогуючи,
горя в одних, а поряд в інших - празник...
А цих наволаних узрид питань "Чому"?
Пішли раптово, зло буя, та ж мало...
Позбутись як? Що добре одному,
то завше іншому не сподобало...
Хтось меле нісенітницю - та він правий!
А той мудрець рече брехливу притчу.
Не втратити б своєї голови,
бо нової, на жаль, вже не позичу...
Ми - різні, як два сиво-нових "Ланоси"*
з конвеєра славетного заводу.
Однакові, мов їжачки і кактуси,
Не в змозі, навіть, на два дні погоду,
планетою всією передбачити.
Зате її робити - вміє кожен!
Одні вищать - несправедливо! Бачите?
А інші кажуть: все в десниці...
Звичайно, сенсу я отут не виведу:
не кваптеся швидку оповіщати.
Сенс - в досвіді життєвому! А досвіду
мені, до речі, як і вам - не позичати...
12042012
* Чому "Ланос"? Тому що - багато...
Ой, багато людей набралися життєвого досвіду, а сенсу так і не знайшли...
Микола Шевченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так сенс і є - в набутті досвіду .
Або по-російськи: "Смысл жизни - в самой жизни!"
А вона ж, колись почавшись, не закінчується вже ніколи... Я ВІРЮ в це. Інакше - як пояснити наглі смерті, смерті дітей, немовлят. Прийти на Землю - це як сісти в авто, проїхати трохи, чи більше - а потім встати з нього і далі робити, що буде далі.Від атома - до бога.
Я вірю.
Ой, багато людей набралися життєвого досвіду, а сенсу так і не знайшли... 
.
