У травневім теплі віє трунком цвітіння і м"яти,
осідає на груди вчорашніх дітей- школярів.
Із шкільного гнізда вилітають у світ журавлята,
щоби піснею славити край, вчителів і батьків.
Возлітайте увись і торкайте голівками зорі,
вознесіть в височінь свого краю чарівну красу,
не згубіться в світах, не зблудіть у відкритому морі
і вертайте завжди зачерпнуть животворну росу.
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На Далекому Сході лососі, риба морська, але нереститься у витоках рік, куди обов"язково повертається для виводу свого потомства, долаючи дамби, швидкоплин течії, частково гине, але не зраджує поклику крові і генам, залишеними їй батьками...
Я також із задоволенням б додала ваш вірш у шкільний счценарій випускного, оскільки працюю вчителем. Дуже гарно
Борода відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Моя донька працює директором міського будинку культури і на святкуванні випуску буде вручати вчорашнім активним школярам грамоти від відділу культури. Тільки написав, радий, що сподобалось, Оксанко!