Моя доля - вітер, в тебе доля – спокій,
А коли ми разом – тиша з вітерцем,
Летимо у парі у цей світ широкий
І легенький вітер тільки нам в лице.
В мене очі сині, голубі у тебе,
Наче синь озерна і блакить небес,
Будьмо завжди в парі, нам обом це треба,
По житті несімо наш єдиний хрест.
Пам’ятай, як важко стане у польоті,
Пригорнися, пташко, до мого крила,
Щоб пісні лунали на високій ноті,
Розцвіла весною ніжна сон-трава.
Чудові віршовані рядочки!!! Душа стрепенулася... Стільки ніжності у них, стільки любові... Прекрасно сказано і все зрозуміло... Нехай щастить закоханим у парі!!!
Віталій Назарук відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00