Внучці
Рум’яніє нива запашними злаками,
Як розкішна Ліни водограй-коса.
Заквітчало літо Ліні коси маками,
Волошковий погляд дали небеса.
Засвітився усміх золотого літечка.
Радо і нестримно крок несе в’юнкий!
На купальське свято йде дівчатко-квіточка,
Щоб з зарінка в воду опускать вінки.
І примружить трішки таємничі вічечка,
Перевівши подих в час серцебиття…
Попливла по річечці свічка-
свічка-свічечка
На вінку квітучому, як саме життя.