Чай,
Зібраний на плантаціях
Заспаних ночей,
Неохочими бутербродами
І несолодким бурмотінням
Приземляється на шлунок
Тоді,
Коли захлинувся астматично
Черговий будильник,
А в повітрі
Сморід
Протухлого циферблату
І руді дзеркала
Відвертаються
Від неголених лиць…
Чому знову понеділок
На лисинах зірок
Такий непривітний?
Всмоктуєш за одним духом
Останню цигарку,
А вона блефує
Уявною балериною
В твоєму тумані,
В якому марення
Нарешті прочиняють
Світло твого
Нового дня.
25.о1.2оо7
