Я б полетіла в небо,
Та крила не пускають.
Я б написала п'єсу,
Та слів вже не хватає.
Я піднялась у височінь,
Вона ж над нами надто.
Переспівала би лісних птахів,
Та пісня їх журна занадто.
Я б на олімп свій піднялася,
Та шлях цей праведний ніхто не показав.
Над всіми вами вознеслася,
Та щастя цього пізнати ти не дав.
Тому сумую, плачу я, ридаю...
Ту силу чую скрізь, я нею марю.
Взлетіти хочу, вже ніг не відчуваю,
Та крила...крила не пускать
