Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Олександр Деркач: МИ _ УКРАЇНЦІ? - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Тачикома, 31.08.2012 - 15:59
Ой, вибачте, попереднє посилання не працює. Слухати можна тут:http://poiskm.ru/song/82290-Brati-Gadyukni-CHervona-fra Тачикома, 31.08.2012 - 15:56
Перечитав і зрозумів: цей текст треба слухати, а не читати (так часто буває -- вірш бездарний, а коли автор сам співає, то виходить чудова пісня). Отже: http://music.djuice.ua/ua/brati-gadyukini/mi-hloptsi-z-bandershtatu/chervona-fira Тачикома, 31.08.2012 - 15:50
Наведу вам текст пісні "Братів Гадюкіних" "Червона фіра". Сподіваюся, вам буде цікаво. Пісня була на їх аж 1991 року. Просто дивно, як хлопці все точно вгледіли ще тоді:Їхала шляхом червона фіра Їхала, скакала туди, де ліпша жизнь Шальона чортопхайка перла собі, перла Фірман у кашкеті свято вірив в комунізм Приспів: Їхала шляхом Червона фіра Їхала шляхом Червона фіра Ату його! Заїхали в болото Коні встали, не йдуть, хоч їх цілуй Молитися не можна, бо ж комсомольці, А чорт з-під землі: "А най вас партія рятує" Приспів Люди в гвалт: фірман – сволота Де ж ти, скурвий сину, всіх нас завів Тож перша робота – фірмана в болото Ну, а по-друге – перефарбуєм віз Був червоний – он де заїхав Буде жовто-синій – побачим дивний світ І разом заспівали "Засвистали козаченьки" Правда, на мотив "Наш паровоз вперед летит" Приспів Потім вибирали народних депутатів Потім вивчали пісні батьків-дідів Потім з голодухи почали їсти коней А хто шмат не вирвав – лаяв москалів Приспів Як поїли – то й запили, а значить, заспівали "Душу й тіло ми положим за нашу свободу" Тут болото не витримало ЧВАРК! Гей, слов’яни, немає народу! валькірія, 30.08.2012 - 08:57
Та док ми будемо терпітиЯрмо чужинське, скільки ще? Чи волю знищено ущент? Чи ми рабів покірні діти? Віки неволі і хули, А чи рука старшОго брата, Що перевтілився у ката, Вуста для правди нам стулив? Чом волелюбство наше в тлін Переродилось, чом зміліло? Ми досить наймитами скніли Не лиш в чужих – своїх краях. Ніколи більше на поклін До ворогів іти не будем, Ми не раби – ми вільні люди На рідній, батьківській землі! Коли нарешті ця земля Вже зродить свого Вашингтона, Аби чужинськії закони Не диктували нам з Кремля?! Коли прозріють "гречкосії" Й зірвуть полуду із очей? Реальність ця мене пече - Нема ще в нас, нема Месії... Та вірю я в прийдешній день, У волелюбний дух, що скресне, І завітають знову весни На землю віршів та пісень!!! Д З В О Н А Р, 24.08.2012 - 14:12
ПАТРІОТИЧНО!!! Прости нас, Мати-Україно! МИ не все зробили, що могли. НЕ ВІК НАМ ЖИТИ НА КОЛІНАХ - ДО ПЕРЕМОГИ НАС ТЕПЕР ВЕДИ! З Святом! |
|
|