Я зневажаю руку,
Що била у житті мене
Й ненавиджу ту муку
Яка у безвість жене.
Не вартий моїх сліз
Ніхто на цій землі!
Квартира повна валіз,
Бо житиму в пустелі.
Не сталось кінця світу,
Бо він був в нашій душі.
Охопив він півсвіту,
Бо кожному ми чужі.
Заплакані очі втираю,
Натхнення шукаю в собі.
Сподіваюся - не програю,
Бо не хочу жити в ганьбі.́́́́́́
