Коли настане ніч - приходить знов вона,
Жагуча і проста, в нестерпності сумна.
Собою закриває, собою боронить
Від п”явкості людської. Не очорнить!
Сховає кожен подум від зливи почуття,
Вбереже від фатального кроку в небуття.
Покаже справжнє місце. Там де заболить-
Злікує біль сльозами. Ніколи не лишить
На роздоріжжі вулиць, із вибором зійтись.
Закаламуть долю - не дасть. І відлетить
У світ рятунку щирих і радісних ідей,
Чекать коли вернуся і піднесу трофей.
Здобутий у боях із комплексом в собі.
Лиш перемогу приймає у вдячність за труди.
Не покидай ніколи - ніколи не залиш,
Будь завжди світла й вірна, Думка, що приходить в ніч.
