Чи є такі на Україні
Щоб Богу душу зігрівали
Ділами чистими й не мали
Гріха тяжкого на своїй.
А серце теплим, щирим ділом
Як зорю в небо чисте несли
Чи є такі – не тільки чесні
Але й щоб чесного хотіли.
Хоч світ й безбарвний – що гадати
Один зубами тре під тином
Другий пальцем колупає глину
І третій каже – «Немає що казати».
А розірватись на частини
Це немов плюнуть на весь світ
Який полоще об тебе свій гніт
Й чекає лихої для нас години.
Та в якій же правді ми живемо
Де ми поділись, де наша доля?
Немає щастя в лляні крові
Хоча в цій крові вже тонемо!
А ми – а ми і досі не знаємо
То де ж нам бути затишніше,
Де сонечко ляже світліше,
Невже там, де ми протяжніше зітхаємо?
Мороз по шкірі, як уявлю
Участь свою в гнилих сітях
Які порвуться, коли мій страх
Уже мене роздавить.
Може і є та правда, але не в нас
Може і є життя, але з віками
Вони кружляє все кругами
Жахливою є річ ця час.