Наче поміж двох світів,
Двох реалій, сновигаю.
Розділений де навпіл світ,
Я там перебуваю.
Поміж Пеклом, поміж Раєм,
Бо я так бажаю.
Оберу для себе те,
Що кращим завважаю.
Боротьба добра і зла
У серці бути має.
Людина, що не знає зла
Добро не розпізнає.
Шляху немає навпростець
До істин ідеалу.
Щоб бачити цей наскрізь світ
Дві сили вподобаю.
Сьогодні Бога посланець,
А завтра грішний янгол.
Терпінню настає кінець,
В душі шепоче Диявол.
Між небесами і землею
Правду я шукаю,
Та двоєдушності в душі
Я місця не лишаю.
Я завжди говорю, як є,
У хованки не граю,
Лукавство та фальшивість фраз
Я серцем відчуваю.
В душі не бережу образ,
Та зрад не забуваю,
Коли настане слушний час,
Їх грішникам згадаю.
Поміж Пеклом, поміж Раєм,
Місце я займаю,
На світ прогнилий геть наскрізь
Спис Долі направляю.
Правицею ворожу кров з Граалю випиваю,
У тишу зоряних небес сміливо поринаю.
Душа до бою заклика,
Сміливість не вмирає,
Нікому не належить та,
Що велич сповідає.
