Ну, і що ти із нею зробив?
Із своєю, казав, країною...
За що стільки людей перебив?
За що стільки невинних гине?
Маєш удосталь, здається, всього -
дякуй людям на добрім слові.
А виявляється, мало тобі того?
Ще захотілося м"яса і крові?
Ще не липне тобі на губах,
кровосіся ненависна, клята?
Ще не досіяв і смерть і страх?
Породила яка звіромати
звіросина на світ такогo?
Дай же, Господи кату страти!
"Око за око" - це ж десь із твого,
Із твоїх настанов, мій Боже?
То чому вже стільки закрилось очей?
Хто нам звіра скарать допоможе
і його звіренят проклятих,
що за нього на все готові?
У мережах висять і в чатах -
ловлять крапельки теплої крові,
лижуть гузно тирану при владі.
Хай їм буде по їхній правді!
Материнські плачі й прокльони
стануть платою за ті зради
честі й гідності просто людської.
Воювати - то воювати!
Крові доброї, то й крові лихої!
І заморяться їх нащадки
рахувати усі коліна,
до яких прокляла їх мати
підло вбитого снайпером сина...
20.02.2014 р.
